10 березня – День Державного гімну України, який почав відзначатися з 2021 року. Проте сама пісня «Ще не вмерла Україна» має понад 150-річну історію – сповнену боротьби, символізму та незламності українського духу.
Учні КЗМО “ДМШ №14” ХМР цього тижня на уроках музичної літератури відкривали для себе маловідомі сторінки цієї неймовірної музичної подорожі.
Михайло Вербицький (1815–1870) – композитор, диригент, священник і автор музики гімну. Першою його великою роботою стала Літургія для змішаного хору (1847). І цікавий факт: він написав два гімни – один для Галичини під час «Весни народів» 1848-1849 рр., другий – той самий, що звучить сьогодні для всієї України.
Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна» у 1862 році на студентській вечірці – під враженням від патріотичних пісень сербських та польських студентів.
Перше публічне виконання відбулося 10 березня 1865 року в Перемишлі – як фінальний номер концерту на честь Тараса Шевченка. Диригував Анатоль Вахнянин.
Перший рукопис – для голосу і гітари – зберігається у Науковій бібліотеці ім. В.Стефаника у Львові. До бібліотеки його передав учень Вербицького, священик і композитор Віктор Матюк.
15 січня 1992 року Мирослав Скорик та Євген Станкович затвердили музичну редакцію гімну для хору і фортепіано – ту саму, яку ми знаємо сьогодні.
24 серпня 2022 року – у День Незалежності – було встановлено світовий рекорд наймасовіше одночасне виконання Гімну України одразу у 50 країнах світу. Це голос нації, що лунає на весь світ.
💙💛 Гімн – це пам’ять, боротьба і гордість.
